Кодекс доброчесної поведінки персоналу Державної прикордонної служби України

admin, Воскресенье, марта 13, 2011 at 10:39Категория: Інше

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Адміністрації Державної

прикордонної служби України від

11 квітня 2008 р. №315

Кодекс доброчесної поведінки персоналу Державної

прикордонної служби України

Кодекс доброчесної поведінки персоналу Державної прикордонної служби України (далі – Кодекс) окреслює загальні правила доброчесної поведінки особового складу Державної прикордонної служби України та визначає морально-етичні принципи професійної діяльності, дотримання яких є гарантією високої якості та ефективності оперативно-службової діяльності Держприкордонслужби, її авторитету в суспільстві.

Розділ І. Загальні положення

Стаття 1. Суб’єкти Кодексу

1. Положення цього Кодексу поширюються на військовослужбовців, державних службовців та працівників Державної прикордонної служби України (далі – персонал), які відповідно до їх службових повноважень можуть залучатися до оперативно-службової діяльності.

Стаття 2. Загальні норми

1. Персонал у своїй повсякденній діяльності керується Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, цим Кодексом та загальними морально-етичними нормами поведінки у суспільстві. Норми Кодексу є загальними. Вони обов’язкові для виконання персоналом Державної прикордонної служби України. Положення Кодексу в повному обсязі застосовуються до персоналу, який перебуває у відпустках, відрядженні та на лікуванні.

2. Під час прийняття на службу (роботу) персонал вивчає положення цього Кодексу та під особистий підпис бере зобов’язання дотримуватися його вимог.

3. Персонал повинен вживати необхідних заходів щодо відповідності його діяльності етичним вимогам, визначеним Кодексом.

4. Дотримання персоналом норм Кодексу підлягає обов'язковому врахуванню під час проведення атестації, зарахування до кадрового резерву, призначення на нову посаду та надання службової характеристики.

Стаття 3. Вимоги Кодексу

1. Виконуючи свої обов’язки, персонал повинен:

а) підтримувати високі стандарти службової діяльності шляхом:

свідомого та чесного служіння українському народові;

сумлінного виконання своїх службових обов’язків;

високопрофесійного несення служби;

неухильного додержання вимог Конституції та Законів України;

б) дотримуватися нижчезазначених правил поведінки на службі:

ввічливо та об’єктивно ставитися до громадян, швидко реагувати на їх потреби;

з повагою ставитися до колег по роботі. У стосунках з ними додержуватися взаємоповаги, щирості, доброзичливості, товариської допомоги та вимогливості;

в) підтримувати найвищі стандарти непідкупності:

поводити себе гідно та чесно;

не намагатися скористатися службовим становищем для набуття будь-яких привілей та прибутків, зокрема, ніколи не застосовувати свою посаду для прийняття корисливих рішень;

дотримуватися рекомендацій Кодексу щодо запропонованих подарунків або гостинності;

уникати конфлікту інтересів та конфліктних ситуацій.

Розділ ІІ. Морально-етичні принципи професійної діяльності

Стаття 4. Служіння українському народові

1. Персонал зобов'язаний віддано служити українському народові, при цьому усвідомлюючи, що його служба передбачає:

свідоме підпорядкування власних інтересів державним пріоритетам та суспільним вимогам;

професійне, сумлінне виконання службових обов'язків згідно з Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами;

усвідомлення того, що служба в прикордонному відомстві є виявом довіри українського народу;

виконання обов’язків на основі дотримання прав і свобод людини та громадянина.

2. Персонал зобов’язаний поважати гідність людини, виявляти до неї гуманне ставлення та повагу.

Стаття 5. Патріотизм

1. Персонал зобов’язаний любити Україну, захищати її суверенітет та територіальну цілісність, неухильно дотримуватися вимог Конституції України, чинного законодавства, шанувати державні символи − Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України, вільно володіти українською мовою. Недопускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави чи негативно вплинути на репутацію прикордонного відомства.

2. Персонал має наслідувати духовні та моральні цінності, сформовані багатовіковою історією українського народу: гідність, мужність, порядність, чесність, вірність Батьківщині та самовідданість.

3. Персонал зобов’язаний вивчати, знати та поважати історичну спадщину і традиції держави, прикордонного відомства, населення прикордоння та суміжних держав.

Стаття 6. Соціальна справедливість, пріоритет прав людини і громадянина

1. Персонал повинен:

постійно вдосконалювати організацію своєї роботи на засадах справедливості. Своїми вчинками, діями, поведінкою зміцнювати віру громадян у законність дій Державної прикордонної служби України щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;

не допускати формалізму в роботі, особливо під час розгляду звернень громадян; у межах визначеної законом компетенції сприяти повному та оперативному розв'язанню питань, з якими звертаються громадяни; звернення, в яких оскаржуються власні дії, спрямовувати для розгляду до керівників вищої ланки;

дотримуватися конституційного принципу, за яким правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, персонал зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України;

своїми вчинками, діями, поведінкою зміцнювати віру громадськості у законність дій та рішень органів Держприкордонслужби України; сприяти добровільному дотриманню ними вимог чинного законодавства;

не чекаючи на оскарження (у тому числі в судовому порядку), скасовувати власні рішення та рішення підпорядкованих органів (призначені контрольні заходи; складені протоколи про адміністративні правопорушення або винесені постанови по справах про адміністративні правопорушення; висновки, зроблені в актах ревізій тощо) у разі встановлення їх невідповідності вимогам чинного законодавства, визнання такими, що прийняті з недотриманням прав персоналу та законних інтересів підконтрольних органів та установ.

2. Персонал зобов’язаний утримуватися від вчинків та дій, які завдають шкоди авторитету прикордонного відомства.

Стаття 7. Демократизм і законність

1. Персонал зобов'язаний:

дотримуватися Конституції України, законів України «Про Державну прикордонну службу України», «Про державну службу», «Про боротьбу з корупцією», інших законодавчих та нормативних актів, прав та захищених законом інтересів громадян;

забезпечувати виконання покладених на Держприкордонслужбу України функцій і повноважень та повною мірою використовувати надані йому права;

сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права, не застосовувати заходів та методів, що суперечать чинному законодавству;

забезпечувати прозорість процедур прийняття управлінських та адміністративних рішень;

сумлінно, фахово і своєчасно виконувати свої обов'язки, виключно в межах чинного законодавства користуватися наданими правами;

не залишати поза увагою жоден факт порушення закону, забезпечувати своєчасне інформування про це своє керівництво.

2. Персонал не повинен:

допускати впливу на виконання своїх службових обов'язків особистих інтересів, інтересів членів своєї сім'ї або інших осіб;

використовувати маніпулятивні методи, методи обману та навіювання щодо своїх співробітників.

3. Проходження служби в прикордонному відомстві не сумісне з корумпованістю і хабарництвом.

Стаття 8. Нейтральність та неупередженість

1. Персонал на період військової служби та роботи зупиняє членство в політичних партіях і незалежно від власних політичних поглядів повинен виконувати свої службові обов'язки в межах законодавства.

2. Персонал може бути членами об’єднань громадян, статутні положення яких не суперечать засадам діяльності Державної прикордонної служби України, і може брати участь у їх роботі у вільний від виконання службових обов’язків час.

3. Організація персоналом страйків та участь у їх проведенні не допускаються.

4. Персоналу (військовослужбовцям) забороняється здійснювати політичну діяльність, у тому числі:

брати участь у публічних політичних дебатах (крім випадків, коли участь у таких дебатах потрібна для виконання посадових обов’язків);

проводити політичну агітацію;

брати участь у політичних акціях;

використовувати партійну символіку під час виконання обов’язків військової служби;

залучати підлеглих до участі в політичній діяльності.

5. Під час виконання службових обов'язків персонал зобов'язаний будувати свої стосунки з громадянами на основі довіри, поваги та неупереджено ставитися до різних політичних і релігійних переконань.

6. У процесі збирання, оцінювання і надання інформації персонал повинен робити зважену оцінку всіх обставин, ставитися до справи неупереджено та не допускати, щоб особиста упередженість або тиск збоку могли позначитися на об'єктивності зроблених оцінок і висновків.

Стаття 9. Ефективність

1. Персонал повинен:

мати високий рівень професійної підготовки, знати вимоги чинного законодавства за посадою та вміло застосовувати їх під час виконання службових обов’язків;

правильно оцінювати свої професійні можливості брати на себе додатково лише ті зобов'язання, для виконання яких є достатні знання, навички та професійний досвід;

під час виконання службових обов'язків проявляти ініціативу, творчість і принциповість, заощадливо використовувати ввірені йому службове майно та кошти.

Стаття 10. Прозорість і відкритість

1. Персонал повинен:

взаємодіяти з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян під час здійснення покладених на Державну прикордонну службу України функцій та завдань, дотримуватися принципу відкритості для демократичного громадського контролю;

дотримуватися прав і свобод громадян під час реалізації правоохоронних функцій;

забезпечити інформування громадськості про діяльність Державної прикордонної служби України.

Стаття 11. Корпоративність

1. Персонал повинен:

постійно дбати про підняття іміджу Державної прикордонної служби України та органу, в якому проходить службу або працює;

примножувати кращі традиції Держприкордонслужби України, свого колективу, бути принциповим і вимогливим до себе, товаришів по службі та громадян, поважати їх права, законні інтереси, честь, гідність та репутацію;

відстоювати професійну честь і гідність як особисту, так і товаришів по службі, не допускати розголошення недостовірної інформації та упередженої критики на їх адресу;

знати військові звання та службові ранги, а також звертатися один до одного виключно за військовим званням та прізвищем або на ім’я та по батькові.

2. Персонал зобов'язаний проявляти тактовність у спілкуванні. З повагою ставитися до встановленого форменого одягу.

Стаття 12. Об’єктивність та незалежність

1. Персонал не повинен проявляти упередженості, що може виникати в результаті родинних або інших зв’язків.

2. Виконуючи свої посадові обов’язки, персонал повинен зберігати достатню незалежність у службовій діяльності. Давати об’єктивне експертне оцінювання питанням за посадою, щоб не було підстав для сумніву в його порядності та чесності.

Стаття 13. Етичні правила поведінки посадової особи Державної прикордонної служби України

1. Посадова особа (далі – керівник) зобов'язана бути відданою етичним принципам і нормам, визначеним цим Кодексом, та демонструвати підлеглим і громадянам зразкову етичну поведінку.

2. Керівник зобов'язаний:

здійснювати добір персоналу до органу (підрозділу) Держприкордонслужби України, забезпечувати його кар’єрний ріст з урахуванням моральних, професійних та ділових якостей;

забезпечити умови для повного виконання підлеглим персоналом своїх службових обов’язків;

постійно дбати і на найвищих рівнях відстоювати право персоналу щодо отримання гідного грошового утримання, заробітної плати та пенсійного забезпечення виходячи з комплексної оцінки ризиків, напруженості та умов діяльності;

забезпечити неухильне дотримання права персоналу на щотижневий відпочинок та щорічну відпустку;

вживати всіх правових заходів для повного виконання законних вимог персоналу.

3. Керівник повинен:

бути справедливим в оцінці роботи підлеглих, застосовувати моральне і матеріальне стимулювання;

давати вказівки та доручення підпорядкованому персоналу лише відповідно до чинного законодавства, з урахуванням його рівня знань, досвіду та професійних навичок;

принципово реагувати на факти неналежної поведінки підлеглого персоналу, у тому числі за повідомленнями (зверненнями) громадян;

запобігати виникненню конфлікту інтересів у підлеглого персоналу, а у разі виникнення − сприяти його оперативному розв'язанню.

4. Після отримання інформації від персоналу щодо неумисного порушення ним вимог Кодексу, отримання подарунків та гостинності керівник зобов’язаний вжити вичерпних заходів щодо врегулювання ситуації.

5. Керівник не має права використовувати владу для примусу підлеглих до протиправних дій.

Розділ ІІІ. Обмеження щодо використання службового становища

Стаття 14. Обмеження щодо використання повноважень

1. Персонал не має права сприяти фізичним та юридичним особам у їх діяльності з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

2. Військовослужбовці не мають права займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо, через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб під час вирішення справ стороною яких виступає Держприкордонслужба (за виключенням випадків визначених законодавством), а також виконувати роботу на умовах сумісництва (за винятком викладацької та наукової роботи з дозволу керівництва).

Стаття 15. Використання інформації про діяльність органів (підрозділів) Державної прикордонної служби України

1. Персонал зобов'язаний не допускати порушень чинного законодавства з питань охорони державної таємниці. За порушення вимог законодавства про державну таємницю персонал несе дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

2. Персонал повинен неухильно виконувати встановлені законодавством вимоги щодо використання усіх видів інформації, що стала йому відома чи яку він отримав під час виконання ним службових обов'язків.

3. Персонал не повинен:

поширювати інформацію про особисте та сімейне життя, домашню адресу та телефони товаришів по службі без дозволу останніх, крім випадків, передбачених законодавством України;

не допускати несанкціонованого витоку інформації, що містить державну чи службову таємницю, використання її у власних цілях чи на користь третіх осіб усупереч інтересам служби.

Стаття 16. Гарантії захисту прав персоналу

1. Персонал має право на:

належні, безпечні і здорові умови служби;

повне та своєчасне одержання грошового утримання, заробітної плати та додаткової винагороди за сумлінну службу;

захист від незаконного звільнення;

соціальний захист;

здійснення післядипломної освіти з метою підвищення загальноосвітнього та культурного рівня;

захист від необ'єктивного оцінювання результатів його служби;

захист від незаконного тиску з метою прийняття рішень, які суперечать нормам чинного законодавства України;

негайне отримання гарантованого захисту для себе та членів сім'ї від злочинних посягань пов’язаних з відстоюванням норм цього Кодексу та службовою діяльністю.

2. Персонал повинен утримуватись від будь-яких дій, що дискредитують прикордонне відомство. У разі отримання наказу (доручення тощо), який, на думку персоналу, не відповідає вимогам чинного законодавства або виконання якого може призвести до порушення законних прав та інтересів громадян, персонал повинен невідкладно у письмовій формі інформувати про це безпосереднього керівника, не виконуючи такий наказ (доручення тощо).

Якщо такий наказ (доручення тощо) підтверджено, то забезпечити його виконання. При цьому керівник, підтверджуючи свій наказ (доручення тощо), у зв'язку з письмовим зверненням персоналу зобов'язаний письмово поінформувати про цей факт керівника вищої ланки.

Розділ ІV. Стандарти, яких має дотримуватися персонал

Стаття 17. Робота з населенням

1. Персонал повинен:

забезпечити доброзичливе ставлення до населення. Під час спілкування з громадянами, представниками підпорядкованих органів, підлеглими та керівниками бути тактовним, не ставити запитань у підвищеному тоні або формі, що принижує їх честь та гідність, реагувати на їх неправомірні дії або вислови у формах, передбачених законодавством (шляхом листування);

завжди називати своє прізвище, ім’я та по батькові (або посаду та прізвище) будь-якому громадянину з яким він вступає в службові відносини від імені органу Державної прикордонної служби, крім особливо обумовлених обставин, наприклад, в інтересах безпеки;

забезпечити конфіденційність отриманої інформації та джерел отримання в інтересах охорони кордону та безпеки громадян;

мати охайний зовнішній вигляд та забезпечити відповідність своєї форми одягу робочому середовищу.

Стаття 18. Присутність та виконання роботи

1. Від персоналу вимагається:

суворо дотримуватися встановленого розпорядку дня;

раціонально використовувати робочий час: при мінімальних затратах робочого часу та державних ресурсів забезпечувати максимальне виконання доручених завдань;

належним чином виконувати функції, пов’язані зі своєю посадою, підтримуючи довіру суспільства до Державної прикордонної служби, у тому числі утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди службі;

не займатися будь-якою сторонньою справою у робочий час.

Стаття 19. Поважне ставлення до державних ресурсів

1. Персонал повинен:

належним чином піклуватися про державні кошти та відомчу власність, не використовувати та не дозволяти використовувати їх не за призначенням;

інформувати свого безпосереднього керівника та відповідні органи влади про виявлення негосподарського ставлення до державних ресурсів (наприклад, незаконні дії щодо полювання, вилову риби, вирубки лісу, забруднення навколишнього середовища, користування надрами, використання земельних ресурсів тощо).

Стаття 20. Стосунки з колегами

1. Персонал повинен:

виявляти належну повагу до своїх колег по службі (роботі), а також до їх вірувань та цінностей;

слідкувати за тим, щоб його поведінка щодо інших колег відповідала морально-етичним нормам;

підтримувати позитивні робочі стосунки, не дозволяти образ, статевих домагань та залякувань.

2. Персонал не повинен дискримінувати своїх колег за статевою ознакою, расовою належністю, сексуальною орієнтацією, інвалідністю, віком, сімейним станом, релігійними віруваннями.

3. Персонал зобов’язаний відстоювати професійну честь і гідність як особисту, так і своїх колег, не допускати розголошення недостовірної інформації та упередженої критики на їх адресу.

Стаття 21. Використання незаконного впливу

1. Персоналу не дозволяється:

використовувати можливості за посадою з метою отримання вигоди для себе або вигоди для тих, з ким він має особисті, сімейні, ділові або інші зв’язки;

намагатися впливати на результат розгляду питань, що стосуються його неправомірної діяльності (бездіяльності) на офіційних посадах, за винятком випадків, коли це потребує пояснень у передбачений чинним законодавством спосіб (наприклад, під час проведення офіційно призначеного службового розслідування) або в інший спосіб.

2. У разі виникнення конфліктів, під час служби (роботи), персоналу забороняється втручатися прямо або опосередковано в процес арбітражу конфлікту з метою отримання поступок на свою користь.

3. Персонал не має права використовувати будь які не визначені нормативними актами важелі впливу на рішення, які стосуються проходження ним служби чи оцінки результату службової діяльності за його посадою.

Розділ V. Конфлікт інтересів

Стаття 22. Визначення конфлікту інтересів

1. Конфлікт інтересів – будь-який вид стосунків, який не відповідає інтересам держави або може перешкоджати об'єктивному виконанню службових обов'язків персоналу. Це суперечність між приватними інтересами та службовими обов’язками персоналу, наявність якого може вплинути на об’єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій у процесі його службової діяльності.

2. Приватні інтереси – будь-які інтереси персоналу, обумовлені особистими, родинними, дружніми чи будь-якими іншими позаслужбовими стосунками з іншими особами, у тому числі особисті майнові та не майнові інтереси.

3. Службові інтереси – будь-які інтереси персоналу, обумовлені необхідністю об’єктивного та неупередженого прийняття рішень або вчинення дій в процесі його службової діяльності в межах визначеної законом компетенції.

Стаття 23. Запобігання конфлікту інтересів

1. Персонал повинен запобігати виникненню конфлікту інтересів, уникати конфліктних ситуацій, рішуче припиняти будь-які спроби отримання незаконних винагород, подяк, послуг, хабара тощо.

2. Персонал зобов'язаний невідкладно письмово повідомити свого безпосереднього керівника про:

наявність ситуації конфлікту інтересів у колективі;

погрози з боку посадових осіб, інших сторонніх осіб, пов’язаних з конфліктом інтересів;

надходження пропозицій, у тому числі усних, щодо надання різного роду послуг, винагород, подяк, інших благ для себе чи для третіх осіб за виконання (невиконання) службових обов'язків;

надходження наказу, доручення, вимоги тощо від керівника, які, на думку персоналу, не відповідають вимогам чинного законодавства або виконання яких може призвести до порушення законних прав та інтересів громадян чи підпорядкованих органів;

можливості виникнення інших взаємин, що на думку персоналу, не відповідатимуть морально-етичним принципам професійної діяльності персоналу.

3. У разі надходження письмової заяви від персоналу стосовно пропонування останньому хабара, погроз на його адресу (або адресу третіх осіб) або іншого протиправного тиску, керівник відповідного органу Держприкордонслужби України невідкладно інформує про такий факт правоохоронні органи.

4. У разі неможливості уникнення конфлікту інтересів персонал повинен клопотати про відсторонення його від вирішення питань, які викликають такий конфлікт.

Розділ VІ. Протидія одержанню винагороди (подарунків)

Стаття 24. Поняття винагороди (подарунку)

1. Винагорода (подарунок) – матеріальні блага, послуги, пільги або інші переваги, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості, а також вартість незаконно одержаних послуг, отриманих від громадян у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх службових обов'язків.

Стаття 25. Заборона надання та отримання винагород (подарунків)

1. Персонал під час виконання службових обов'язків не має права:

просити або примушувати будь-яких осіб давати винагороду (подарунки) собі або іншим особам;

приймати прямо чи опосередковано винагороду (подарунки) за прийняття рішень, виконання дій, що входять до його повноважень, чи бездіяльність на свою користь чи інших осіб;

давати прямо чи опосередковано винагороди (подарунки) іншим особам, включаючи своїх керівників, за виконання останніми будь-яких дій або невиконання певних дій (бездіяльність) на свою користь чи інших осіб.

2. Персонал зобов’язаний ставити до відома своїх близьких родичів про заборону приймати подарунки від осіб, які є або можуть бути у стосунках, пов’язаних з виконанням ним службових обов’язків.

3. Якщо персонал виявив подарунок на місці несення служби (роботи) чи у своєму службовому кабінеті, то він зобов’язаний невідкладно доповісти про факт виявлення подарунка своєму керівникові та діяти за його вказівками.

4. Персонал не має права одержувати будь-які блага від третьої сторони, які можуть певним чином розглядатися як обставини, що компрометують його службове становище, особисте судження чи чесність.

5. У разі, коли персонал одержує подарунки не представницького характеру від людей, з якими він має службові взаємини, він повинен керуватися найвищими стандартами доброчесності:

персонал може приймати і залишати в себе подарунки незначної вартості. Слід відмовлятися від подарунків, що мають значну цінність;

готівка, подарункові чеки або інші коштовні папери, які можна обміняти на готівку, не повинні прийматися як подарунки незалежно від суми.

6. У разі одержання персоналом подарунків під час відрядження, які є подарунками для державних органів, вони передаються на облік відповідному органу протягом п’яти днів після його повернення з компенсацією витрат, пов’язаних зі сплатою митних зборів, якщо такі були.

7. Персонал не має права звертатися до фірм, організацій, установ, підприємств, з якими він співпрацює під час виконання своїх службових обов'язків, з метою одержання підтримки для будь-якої благодійної організації, асоціації, професійної спілки або іншої організації чи установи.

Стаття 26. Гостинність

1. Переважаючою обставиною під час оцінки можливості прийняття гостинності є те, що персонал Держприкордонслужби України повинен бути вище будь-якої підозри під час виконання своїх службових обов'язків і не створювати підстав для будь-якого потенційного або фактичного конфлікту інтересів, а його діяльність у службових та інших питаннях повинна бути відкрита для ретельного контролю.

2. Співпрацюючи з керівниками сторонніх організацій (відомств) або особами, що працюють у них, персонал повинен бути дуже уважним, щоб прояв гостинності не впливав на нього або сприймався б як такий, що впливає.

3. Про будь-які пропозиції гостинності, що надходять від заінтересованих фізичних чи юридичних осіб, які мають або можуть мати службові, договірні відносини з прикордонним відомством, персонал повинен повідомити свого керівника для одержання вказівок щодо вирішення того чи іншого питання.

4. Персонал не повинен приймати пропозиції гостинності, які виходять за межі звичайної практики, за винятком тих випадків, коли очевидно, що прийняття такої пропозиції буде в інтересах прикордонного відомства і схвалене відповідним керівником.

Розділ VІI. Внутрішній контроль за дотриманням норм Кодексу

Стаття 27. Відповідальність персоналу Державної прикордонної служби України

1. За недотримання персоналом вимог цього Кодексу пов’язаних з невиконанням (неналежним виконанням) своїх службових обов’язків, порушенням дисципліни, або громадського порядку персонал несе відповідальність згідно із законом.

Стаття 28. Запобігання порушенням норм Кодексу

1. Керівники зобов'язані запобігати проявам неетичної поведінки підлеглого персоналу шляхом організації системної роботи з розвитку його професійної етики та контролю за дотриманням норм цього Кодексу.

2. Персонал, якому стало відомо про ймовірність отримання товаришами по службі винагороди (подарунків) або проявів гостинності, які виходять за межі звичайної практики, повинен негайно повідомити про це свого керівника.

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong

Адреси Держприкордонслужби України

admin, Воскресенье, марта 13, 2011 at 10:36Категория: Інше

Найменування органу

Юридична адреса

Адміністрація Державної прикордонної служби України

військова частина 2451

01034 м. Київ вул.

Володимирська 26

Центральний вузол зв”язку Державної прикордонної служби України ійськова частина 2428

03110 м. Київ вул...Народна,54А

Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України ійськова частина 2451 Р

03110, м.Київ, вул. Народна, 54 а

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України ,військова частина 1498)

02121 м. Київ вул... Світла 6.

Мобільний прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 1496

01121, м. Київ, вул. Світла,6

Окремий контрольно-пропускний пункт „Київ” Державної прикордонної служби України військова частина 1492

08300 м. Бориспіль Київської обл.

Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів Державної прикордонної служби України

військова частина 9930

18007, м. Черкаси-7, (смт. Оршанець

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького військова частина 9960

29003,

м. Хмельницький

вул.Шевченка 46

Кінологічний навчальний центр Державної прикордонної служби України (військова частина 2418)

80074, Львівської обл., Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Львівська, 160.

Науково-дослідний інститут Державної прикордонної служби України

01034 м. Київ

вул.Володимирська 30

Cклад пального Державної прикордонної служби України ійськова частина 1490

13500, Житомирська обл., смт. Попільня,

вул. Радянська, 2.

Cклад пального Державної прикордонної служби України , військова частина 9935

66300, Одеська обл. м. Котовськ, вул. 10-років Жовтня, військове містечко 54

Центральна база зберігання та постачання Державної прикордонної служби України військова частина 1471

09610, Київська обл., Рокитнянський р-н, Савенці.

Галузевий державний архів Державної прикордонної служби України

09161, Київська обл., Білоцерковський р-н, м. Узин

військове містечко №1 б. 1/91.

Центральний клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України військова частина 1465

03089, м. Київ, вул. Ягідна 58

Санаторій “Прикордонник” Державної прикордонної служби України, військова частина 1487

98600, Республіка Крим, м. Ялта , Лівадія-3, вул. Севастопольське шосе, 4

Санаторій “Аркадія” Державної прикордонної служби України, військова частина 1489

65009, м. Одеса, Гагарінське плато, 1

Центр оздоровлення та відпочинку „Пісчане”

98431, АР Крим, Бахчисарайський р-н, смт. Пісчане

Дитячий оздоровчий центр “Прибережний” Державної прикордонної служби України

АР Крим, м. Саки, вул. Морська, 6

Центральна лікарська комісія

03089, м. Київ, вул. Ягідна, 58

Пересувний санітарно-епідеміологічний загін

03089 м. Київ. вул Ягідна,58

Санітарно-епідеміологічний загін

79017, м. Львів, вул. Личаківська, 107

Санітарно-епідеміологічний загін

65009, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6

Інформаційне агенство Державної прикордонної служби України

02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 11

Центральний музей Державної прикордонної служби України

01015, м. Київ, вул. Січневого повстання, 44

Ансамбль пісні і танцю Державної прикордонної служби України

03110, м. Київ, вул. Народна, 54 (а)

Спортивний комітет

01034, м. Київ, Володимирська, 30

Північне регіональне управління Державної прикордонної служби України,військова частина 1497

10025, м. Житомир, вул. Промислова, 5

Житомирський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 1495

10007 м. Житомир вул. Баранова, 125

Луцький прикордонний загін Державної прикордонної служби України , військова частина 9971

43023, м. Луцьк, вул. Стрілецька, 6

Чернігівський прикордонний загін Державної прикордонної служби України ,військова частина 2253

14026 м. Чернігів, вул. Герцина, 2 (а)

Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України військова ,частина 1468

79017, м. Львів, вул. Мечнікова, 16 (а)

Львівський прикордонний загін Державної прикордонної служби України , військова частина 2144

79010 , м. Львів

вул.Личаківська 74

Мукачівський прикордонний загін Державної прикордонної служби України, військова частина 2142

89600, м. Мукачево, вул. Недецеі,45.

Чернівецький прикордонний загін Державної прикордонної служби України, військова частина 2195

58022, м. Чернівці, вул. Герцина 2 (а)

Мостиський прикордонний загін Державної прикордонної служби України, військова частина 1494

81300, м. Мостиська, вул. Ярослава Мудрого, 113.

Чопський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 1493

88081, Закарпатська обл., м. Чоп, вул. Головка, 55 а.

Клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України ,військова частина 2522

79014, м. Львів

вул.Личаківська 107

Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України військова частина 1469

65121, м .Одеса, вул. Жуковського, 1

Котовський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 2196

66300, Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського, 21

Інформаційний відділ, військова частина 2196 Р

66300, Одеська обл., м. Котовськ, вул. Самборського, 21

Ізмаїльський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 1474

68600, Одеська обл., м. Ізмаїл,

вул. Чкалова, 38

Могилів-Подільський прикордонний загін Державної прикордонної служби України, військова частина 2193

24000, м. Могилів-Подільський, вул. Горького, 2.

Білгород-Дністровський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 2197

67700, м. Білгород-Дністровський, вул. Енгельса,14.

Одеський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 2138

65121, м. Одеса, вул. Левітана 113

Одеський загін морської охорони Державної прикордонної служби України військова частина 1485

65004, м .Одеса, вул. Суворова , 36

Ізмаїльський загін морської охорони Державної прикордонної служби України військова частина 1499

68600, м. Ізмаїл, Одеської обл.,

вул. Гаврила Музиченко, 31

Авіаційна ескадрилья Державної прикордонної служби України військова частина 9997

65121, м. Одеса, вул. Левітана 113

Клінічний госпіталь Державної прикордонної служби України військова частина 2254

65009, м. Одеса, вул. Черняхівського, 6

Лазарет Державної прикордонної служби України

68600 м. Ізмаїл

Одеської обл.проспект Суворова 6.

Азово -Чорноморське регіональне управління Державної прикордонної служби України військова частина 1486

95000, АР Крим , м. Сімферополь,

вул. Федотова, 27

Сімферопольський прикордонний загін Державної прикордонної служби України ,військова частина 2161

95000

м. Сімферополь Автономна Республіка Крим вул. Федотова 27

Бердянський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 1491

71110, Запорізька обл, м.Бердянськ,

вул. Морозова, 17-а

Прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 1476

98691, АР Крим, м. Ялта смт. Олива б 200

Севастопольський загін морської охорони Державної прикордонної служби України військова частина 2382

99042, АР Крим, м. Севастополь, вул. Новікова, 1

Керченський загін морської охорони Державної прикордонної служби України військова частина 1472

98300, АР Крим, м. Керч, вул. Набережна, 3

Окремий дивізіон кораблів та катерів морської охорони Держприкордонслужби військова частина 1562

АР Крим, м. Ялта , вул. Рузвельта , 9

Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України військова частина 1470

61166, м. Харків, вул. Інженерний

провулок, 7

Донецький прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 9937

87500, Донецька обл, м. Маріуполь,

вул. Гагаріна, 150 а

Луганський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 9938

91015, м. Луганськ, квартал Мирний, 21

Харківський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 9951

61045, м. Харків, вул. Клочковська, 228,

а/с 11122

Сумський прикордонний загін Державної прикордонної служби України військова частина 9953

40030, Сумська обл., Сумський р-н, с. Гриценково, а/с 103

Авіаційна ескадрилья Державної прикордонної служби України військова частина 1467

61031, м. Харків, вул. Аерофлотська, 16

1 окремий відділ капітального будівництва Державної прикордонної служби України

02099 м. Київ вул

Ялтинська 11.

Окрема військово-будівельна дільниця Державної прикордонної служби України (державне підприємство)

79053,м.Львів

Вул.Володимира Великого 10

Інформаційний відділ, військова частина 1468 Р

79014 , м. Львів

вул.Личаківська 107

Інформаційний відділ, військова частина 1470 Р

61166, м. Харків, вул. Інженерний

провулок, 7

Інформаційний відділ, військова частина 1486 Р

95000 м. Сімферополь Республіка Крим.вул. Федотова 27

Інформаційний відділ, військова частина 1469 Р

65121, м. Одеса, вул. Левітана 113

Департамент забезпечення Адміністрації Державної прикордонної служби України

01034,м. Київ вул...Володимирська 26

Окремий відділ обробки даних центральної підсистеми “Гарт-ЦП” ГАІС “Гарт” Державної прикордонної служби України

01034 м. Київ

вул...Володимирська 26

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong

ФЭВ заливает про поднятие зарплат

admin, Воскресенье, марта 13, 2011 at 10:13Категория: Інше

Завдяки постійній увазі та підтримці керівництва країни, наполегливій роботі з управління фінансовими ресурсами, які виділяються з бюджету на виконання завдань і функцій прикордонного відомства, щільному контролю за дотриманням оптимальної чисельності нам вдалося досягти відповідного рівня грошового забезпечення військовослужбовців і заробітної плати працівників, соціального захисту персоналу служби та продовжити роботу з його дотримання.

Так за останній рік двічі підвищувалося грошове забезпечення військовослужбовців:

з 1 червня 2010 року для всіх категорій військовослужбовців підвищено розміри надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби і розміри премії, що дозволило збільшити грошове забезпечення в середньому для старших офіцерів на 250-300 грн., молодших офіцерів на 200-250 грн., для прапорщиків та військовослужбовців за контрактом на 150-200 грн.;

затверджено нові розміри премії для військовослужбовців, які вступають у дію з 1 квітня 2011 року та дозволять збільшити грошове забезпечення в середньому для старших офіцерів на 200-250 грн., молодших офіцерів на 150-200 грн., для прапорщиків та військовослужбовців за контрактом на 100-150 грн.;

крім цього з 1 жовтня 2010 року введено щомісячну винагороду для  льотного і плаваючого складу, яка дозволила вдвічі збільшити грошове забезпечення військовослужбовців, які самостійно виконують польоти чи здійснюють вихід в море.

При встановленні розмірів премії було розширено вже напрацьовану схему органів і підрозділів Державної прикордонної служби залежно від рівня грошового забезпечення та  посилити його диференціацію залежно від умов служби.

На сьогоднішній день виділяється три основні групи. Першу і основну (базову) групу складають військовослужбовці регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони та підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через державний кордон.

До другої групи відносяться військовослужбовці, які проходять військову службу в органах і підрозділах, що дислокуються у Київському гарнізоні.

Третю групу утворюють військовослужбовці, які проходять військову службу в органах та підрозділах забезпечення, навчальних та медичних закладах.

За результатами виконання бюджету у першому півріччі поточного року буде продовжена подальша робота з підвищення рівня грошового забезпечення за рахунок створеного резерву фонду грошового забезпечення.

Кошти на виплату заробітної плати працівникам передбачаються у повному обсязі, що дозволяє своєчасно і стабільно виплачувати та здійснювати підвищення заробітної плати в залежності від зростання соціальних стандартів.

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong

Румыния против Украины: сценарии вооруженного конфликта

admin, Воскресенье, марта 13, 2011 at 9:37Категория: Інше

Говоря о возможном конфликте Украины с Румынией, едва ли имеет смысл рассматривать вариант начала полномасштабной войны из цикла «Киев бомбили, нам сообщили, что началася война». С другой стороны, к полномасштабному вооруженному противостоянию Румынии с Украиной различной интенсивности может привести военный (локальный) конфликт, который может начаться по различным сценариям. Мы видим три таких сценария конфликта, исходящие из основных военно-политических противоречий между Украиной и Румынией. Сценарий первый: военно-морской. Возникает вокруг разработки Румынией шельфа Черного моря о. Змеиный, либо же проводится параллельно с сухопутной операцией.

В частности, по поводу о.Змеиный. Как известно, в 2009 году Международный суд ООН принял решение, что остров Змеиный не может считаться частью прибрежной линии Украины при определении срединной линии при делимитации континентального шельфа и исключительной экономической зоны. Таким образом, румынской стороне отошло 79,34% спорных территорий в Черном море (кстати, эксперты прогнозировали как результат этой ситуации выигрыш Румынией конфликта вокруг судоходства по Дунаю, а также усиление румынских интересов в Черновицкой и Одесской областях). Добавим, что на данный момент в украинской акватории Черного моря выявлено 109 перспективных месторождений энергоносителей, общие запасы которых оцениваются в более чем 1,5 млрд. тонн условного топлива. Разведданные ресурсов, по различным оценкам, не превышает 5% от всех запасов, а коэффициент достоверности геологоразведочных работ достигает 0,5-0,6, — полномасштабные работы близ острова Змеиный не проводились из-за территориальных споров с Румынией. В то же время, Румынии досталась часть шельфа, где разработку месторождений необходимо проводить на значительной глубине, что резко удорожает работы. Не исключено, что в ходе таких работ румынская сторона заходит на украинскую территорию, где и проводит дальнейшую разработку месторождений. Это в конечном итоге приводит к силовому противостоянию в Черном море с участием ВМС двух стран.

Второй вариант при перерастании локального сухопутного конфликта в полномасштабную войну с участием двух стран, боевые действия переходят и на море.

Сравнивая ВМС Украины и Румынии, стоит отметить такие основные моменты:

1) украинские ВМС многочисленнее по количеству вымпелов (26 против 14), но проигрывают по числу ударных кораблей (в румынских ВМС их 7, т.е. половина от общей численности, в ВМСУ всего 4 единицы), и в итоге по огневой мощи (в разы).

Плюс ВМСУ это бессистемная группировка кораблей, способность ее к выполнению единых задач, — сомнительна.

Плюс, и это главное, МО Украины официально признает, что на сегодня боеспособны всего 7% (!) кораблей и судов обеспечения ВМСУ (Белая книга 2010. Вооруженные силы Украины, раздел I);

2) у Румынии есть подводный флот, пусть и в виде одной ПЛ, у Украины нет;

3) боевые корабли ВМС Румынии практически не имеют приемлемой противовоздушной обороны, в отличие от основных сил ВМСУ. Таким образом, румынский флот можно уничтожить с помощью авиации, но здесь у Украины свои проблемы (см. ниже);

4) Румыния имеет флотилию на Дунае, что выгодно отличает ее от Украины. Эти силы хотя и не впечатляют мощью, но способны ощутимо поддержать наземную группировку в случае агрессии с пересечением Дуная, — на первом ее этапе.

Стоит заметить, что военно-морской сценарий румынской агрессии в последнее время нашел место в различных обсуждениях интернет-сообществом разных сценариев возможного конфликта. Но мы бы не делали ставку на этот вариант, — он интересен с точки зрения сугубо теоретического обсуждения вопроса, кто сильнее на море, но едва ли реализуем практически. По одной простой причине: существенная часть надводных сил и командование ВМС ВС Украины дислоцированы в Севастополе. Это означает, что румыны при попытке их уничтожить неминуемо нанесут удар заодно и по Черноморскому флоту Российской Федерации, втянув в конфликт Россию, и сделав его, таким образом, бесперспективным для Румынии.

Для Румынии было бы с военно-политической точки зрения логичнее продемонстрировать угрозу Крыму и Севастополю, не доводя дело до крайности, т.е. не нанося удары по российским войскам. Это могло бы спровоцировать Россию под обкатываемой ею нынче формулировкой защиты своих граждан взять контроль над Крымом, усугубив положение Украины. Таким образом, для Бухареста есть смысл рассматривать исключительно возможность сухопутной операции. В то же время, ВМС обеих сторон могут выполнять второстепенные задачи.

Однако возможны столкновения кораблей ВМС двух стран в Черном море в первом варианте данного сценария. Но в данном случае без мощной авиационной поддержки ВМС Украины не имеют больших шансов против обладающих значительным ударным потенциалом ВМС Румынии. В то же время, Украина может использовать и силы Морского центра спецназначения ВМС ВС Украины в Очакове (быв. 73-й морской центр) для проведения диверсионных операций.

Сценарий второй: Дунайский. Повод для этого сценария — территориальный спор вокруг принадлежности пяти островов (в первую очередь — островов Майкан и Лимба) на реке Дунай. На данное время строительные работы на Георгиевском канале (Румыния) изменили фарватер Дуная, что сделало возможным судоходство между островом Майкан и украинским берегом (ранее этот путь проходил с румынской стороны). На этом основании Румыния предлагает сдвинуть госграницу к украинской территории.

Ситуация усугубляется жесткой конкуренцией между украинским глубоководным судовым ходом (ГСХ) Дунай Черное море и румынским Сулинским каналом. Факт в том, что украинский проект отобрал у Румынии около 70% финансовой прибыли, которую она раньше получала от прохода транспортных речных суден через румынские протоки Дуная. Вместе с различными жалобами на Украину в международные организации (комитет Эспоо), румынская сторона на протяжении последнего времени допускает прямые агрессивные действия например, когда румынский плавучий экскаватор вдруг вторгается в украинские территориальные воды, высыпая ковш песка на подходах к украинскому каналу.

В то же время, вторжение румынских войск через Дунай (при поддержке Дунайской флотилии) в Одесскую область представляется не самым удачным вариантом для румын, — по крайней мере, пока Молдова не входит в состав Румынии. Оперативного простора на линии Рени-Измаил-Вилково и дальнейшим выходом на Болград и далее на Арциз (учитывая характер местности и необходимость форсирования Дуная), явно маловато для оперативного развертывания румынской группировки. Которой, правда, на украинской территории будет противостоять, в случае внезапности нападения, всего одна механизированная бригада 6-го армейского корпуса Сухопутных войск ВС Украины.

Можно допустить вариант вторжения на этом направлении, проходящего параллельно с боевыми действиями в Северной Буковине. Но это также маловероятно, учитывая малочисленность ВС Румынии. Скорее, в дунайском сценарии речь может идти лишь о пограничных стычках.

Сценарий третий: Буковинский. Самый реальный вариант начала вооруженного конфликта между Украиной и Румынией. Состоит в присоединении к территории Румынии вместе с Бессарабией и части Буковины современной украинской Черновицкой области.

Как известно, в 1993 году МИД Румынии направил Киеву ноту, которой объявил неправомерным Договор о режиме советско-румынской государственной границы от 1967 года, а затем, в 1994 году, Бухарест и денонсировал этот договор. С тех пор де-факто Румыния не признает послевоенного раздела Европы, претендуя в т.ч. и на украинские территории. Хотя в 2003 году Украина подписала с Румынией базовый договор о режиме украинско-румынской государственной границы, сотрудничестве и взаимопомощи по пограничным вопросам, которым подтверждена линия государственной границы, определенная в 1961 году (это открыло Румынии дорогу в НАТО и ЕС). Договор подписан на 10 лет, т.е. до 2013 года, с правом последующей пролонгации каждые 5 лет. Однако на сегодня мы слышим от высшего руководства Румынии заявления, прямо противоречащие содержанию этого документа.

Сценарий румынской агрессии с вторжением в Северную Буковину состоит из двух этапов: подготовительного и военного. Подготовительный этап проходит в настоящее время. Он состоит в озвучивании высшим румынским руководством территориальных претензий к соседним государствам, с целью реализации проекта Великая Румыния. Параллельно происходит массовая раздача румынских паспортов гражданам на территориях, на которые претендует Бухарест.

Законодательные предпосылки для эффективности процесса созданы Бухарестом более чем благоприятные. В конце 2009 года парламент Румынии принял новую редакцию закона о гражданстве, в которой упрощен порядок предоставления гражданства для жителей соседней Молдавии и Украины. В частности, статья 37 этого закона гласит: Иностранные граждане и лица без гражданства, которые были лишены румынского гражданства до 22 декабря 1989 года по разным, независимым от них причинам, а также их потомки, имеют право на возвращение гражданства Румынии. Т.е., согласно этому положению, получить румынское гражданство имеют право все жители Черновицкой области до Днестра, чьи родители (или бабушки-дедушки) до 28 июня 1940 года проживали в этой местности и были гражданами Румынии.

Заметим: по некоторым данным украинских госструктур, бум на румынское гражданство в регионе прошел еще в начале 2000-х гг, сейчас же смягчение условий провоцирует его повторение (стимул здесь понятен: паспорт Румынии как члена ЕС дает возможность свободно передвигаться по Европе, что делает его желанным даже для тех граждан Украины, кто и близко себя не мнит румыном, и не чувствует никакого культурного единения с исторической родиной). Кроме того, число членов комиссии дирекции выдачи гражданства, рассматривающих заявки на получение румынского паспорта, с 2010 года было увеличено с восьми до пятнадцати, что должно повысить скорость рассмотрения заявок, также для этого открыты и дополнительные филиалы дирекции в восточных районах Румынии.

Говорить о конкретных результатах этого процесса проблематично: количество розданных на украинской территории румынских паспортов не укажет никто. Румынская сторона на 2010 год признала раздачу не более 4 тыс паспортов, в СМИ со ссылкой на непубличные данные СБУ называлась цифра более 50 тыс (непонятно, что значит более — и 150 тыс, и 250 тыс, и другие большие цифры подходят под это определение). В реальности это означает, что Киев даже приблизительно не знает, с проблемой какого именно масштаба имеет дело. А потому прозрение в итоге грозит быть весьма неприятным.

Таким образом, создаются условия для вторжения румынских войск на свою территорию (заметим, населенную неизвестным количеством граждан Румынии, которые на фоне украинской кризисной действительности вполне способны поддержать оккупантов). При этом фактически для захвата Черновицкой области вполне достаточно минимальной войсковой сухопутной группировки при условности скрытности ее сосредоточения в приграничных районах и внезапности вторжения.

При этом заметим: за все годы независимости Украины не известны случаи оперативной переброски украинских войск в приграничные районы в случае скопления войск любой соседней страны близ границ (например, в ходе учений, либо же без формального предлога а такие случаи были даже в течение последних лет). Можно делать выводы, может ли Румыния сосредоточить войсковую группировку для вторжения в Северную Буковину с тем, чтобы Украина не приняла предупреждающих мер.

Между тем, анализ показывает, что на фоне отсутствия войск с украинской стороны румыны могут взять под контроль территорию, на которую претендуют, с помощью, например, всего лишь такого комплекта войск (указаны старые наименования):

— 313-й разведывательный батальон; — 1-я механизированная бригада «Argedava»; — 2-я пехотная оперативная бригада «Rovine»; — отдельные артиллерийские дивизионы; — 53-й смешанный зенитно-ракетный полк «Trophaeum Traiani». Понятно, при поддержке армейской авиации.

Удар, очевидно, стоит наносить непосредственно на Черновцы. Западнее расположены Карпаты, для действий в которых в составе ВС Румынии есть отдельные горнострелковые батальоны и горнострелковая оперативная бригада «Sarmizegetusa» со штабом в Брашове, но действовать с гор (пусть и не самых труднопроходимых) на равнину едва ли разумно возникает вопрос переброски тяжелых вооружений и организации снабжения.

С украинской стороны румынской группировке будет противостоять ОДИН отдельный механизированный полк 13-го армейского корпуса, дислоцированный в этом районе (ну и плюс подразделения Погранвойск, вооруженные легкими стрелковыми вооружениями). С маленьким уточнением: румынские войска а это контрактные военнослужащие (Румыния отказалась от призыва в 2007 году) — подготовлены по стандартам НАТО, на фоне украинских войск, укомплектованных солдатами-срочниками, с сомнительным уровнем боевой подготовки.

Насколько оперативно сможет среагировать украинская военная авиация, насколько она сможет эффективно действовать в условиях противодействия не впечатляющей по вооружению, но неплохо подготовленной румынской ПВО, и, самое главное, какие именно боевые задачи сможет выполнять в противодействии румынскому сценарию, — также большой вопрос.

Таким образом, взять в ходе внезапного вооруженного вторжения под контроль Черновицкую область румынам едва ли будет сложно. Вопрос в том, как дальше поведет себя высшее военное руководство Украины.

Если оно перейдет к дипломатическому варианту решения конфликта, войну можно считать для Украины проигранной. Румынии будет легко провести в экстренном режиме референдум на захваченной территории, и предоставить миру результаты не в пользу Украины. Дальше не признавать законность перехода Северной Буковины в состав Румынии может кто угодно, и как угодно долго де- факто это будет румынская территория, которую мирным путем Бухарест не отдаст никогда.

При этом так называемое международное сообщество будет всячески призывать стороны решить ситуацию мирным путем. И эти призывы вполне устроят Румынию, которая их может игнорировать при том, что они будут связывать Украину. Ведь в этом случае выбивать агрессора с оккупированной (а после референдума уже просто спорной) территории будет означать для Киева нападать. И эта позиция будет никак не в пользу Украине.

Если же Киев решится на отражение агрессии, то у него теоретически есть шансы выбить румынские войска с украинской территории. Но чисто теоретически. Поскольку вызывают определенные сомнения профессиональные навыки личного состава частей и подразделений, на которые украинское командование может делать ставку при проведении подобной операции (это в первую очередь, понятно, части и подразделения 13-го армейского корпуса, армейской авиации, ВВС, и аэромобильные и воздушно-десантные подразделения 6-го и 8-го АК).

При этом стоит учесть важную деталь способность Вооруженных сил Украины к оперативной переброске войск в район конфликта. А эта способность вкупе с возможностями организовать в боевых условиях обеспечение своих частей и подразделений также под немалым сомнением (грандиозные шоу вроде комплексных учений Взаимодействие-2010 в прошлом году не должны особо обнадеживать они предварительно готовились месяцами). Таким образом, если Украина решится на отражение агрессии, скорее всего, это будет выглядеть не как быстротекущий конфликт, а состоящий из этапов: Вторжение румынских войск и взятие под контроль украинской части Буковины, организация обороны; Переброска частей и подразделений ВСУ в район конфликта; Начало украинской войсковой группировкой операции с целью выбить румынские войска за госграницу. (При этом вариант перехода боевых действий на румынскую территорию едва ли стоит рассматривать у Украины не хватит резервов для ведения затяжного конфликта на фоне отсутствия возможности нанесения мощных ракетных и авиаударов по румынской инфраструктуре и коммуникациям.)

Это не самый удачный для Украины вариант, — как раз по указанной выше причине (возможность для Румынии провести некоторые мероприятия на оккупированной территории, и реакция международного сообщества с призывами разрешить ситуацию без применения силы). А потому вывод один: предсказать результат подобного конфликта весьма проблематично, даже если украинское военно-политическое руководство будет стремиться наказать агрессора с применением ВСУ.

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong