Яка ціна за незаконний перетин кордону?

admin, Четверг, марта 28, 2013 at 5:13Категория: Інше

«Усі незаконні схеми по проникненню на територію Закарпаття буде розкрито, а причетних до цього осіб — притягнено до кримінальної відповідальності» — начальник Чопського прикордонного загону, полковник Роман Гоць Нелегальна міграція протягом кількох останніх десятиліть стала невід'ємною рисою розвитку європейських держав, не зважаючи на закони, які забороняють нелегальне перебування та зайнятість іноземців. І хоч проблема нелегальної міграції притаманна для всієї України, найбільше вона дошкуляє Закарпатській області. Тисячі нелегальних мігрантів щороку затримують саме на західних кордонах України. Якщо порівнювати перший квартал минулого і 2013 років, то потік нелегалів через Закарпаття збільшився на 25%. Цьогоріч за три місяці працівники Чопського прикордонного загону затримали 44-ох нелегальних іноземців. Про це вчора на прес-конференції у прес-центрі «Нове Закарпаття» Європейського медіа-центру розповідав начальник Чопського прикордонного загону, полковник Роман Гоць.

За словами пана Романа, найбільше нелегалів навідується із Афганістану, Сомалі, Чечні та інших країн з небезпечною політичною ситуацією. Добираються вони до Закарпаття залізничним транспортом чи службою таксі у пошуках кращого життя. Тому нікого вже не дивує поява на вулицях закарпатських міст гостей з екзотичних країн. Навіть впіймані «на гарячому», при незаконному перетині кордону, вони дуже рідко повертаються у рідні краї. Найчастіше просять притулку в Україні, аби згодом знову спробувати прорватися у омріяну Європу. До прикладу, минулого року в листопаді-грудні з пунктів тимчасового розміщення біженців «Журавичі» та «Розсудів» із сусідніх із нами областей, звільнили близько 70 потенційних порушників кордону, більшість з них уже спробували незаконно перетнути державний кордон і були спіймані вдруге. Значно ускладнює протидію незаконній міграції той факт, що організатори та особи, які формують і доставляють групи незаконних мігрантів до Закарпатської області, в основному, є мешканцями тилових районів України. Та не зважаючи на такі обставини, прикордонники роблять усе можливе, щоб протистояти поширенню нелегальної міграції. Протягом 2012—2013 років оперативно-розшуковим відділом Чопського прикордонного загону було встановлено та затримано ряд організаторів з переміщення незаконних мігрантів через кордон (м.Київ, Харків та Одеса), а також близько 600 нелегалів. Також Роман Гоць нагадав про випадок, який нещодавно трапився на Закарпатті. Мова йде про виявлення працівниками Чопського загону трьох нелегальних мігрантів у вкрай важкому фізичному стані — мешканці східних країн, незвиклі до українських морозів, просто замерзли. Незважаючи на оперативне надання медичної допомоги потерпілим, один з нелегалів незабаром помер. Пан Роман повідомив, що наразі правоохоронним органам стало відоме коло осіб, які займались переміщенням цих іноземців. Проти них одразу буде порушено дві кримінальні справи. Перш за все пред'являть звинувачення в незаконному переміщенні людей. Ще одне отримають за те, що залишили даних осіб в небезпеці.

Не зважаючи на тісну співпрацю між правоохоронними органами та продовження заходів з підвищення ефективності протидії організованій злочинності, перевезення нелегалів залишається великою спокусою для українців. Тому головний прикордонник Чопського загону звернувся через ЗМІ до жителів прикордонних населених пунктів і попросив добре подумати перед тим, як брати участь у незаконному переміщенні іноземців, оскільки за такі дії вони нестимуть кримінальну відповідальність.

Олеся Балог

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong

Ненормований робочий час: правове регулювання

admin, Суббота, июля 7, 2012 at 3:39Категория: Інше

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

N 7 від 10.10.97 м.Київ

Ненормований робочий час: правове регулювання

Ненормований робочий час — це питання, яке досить часто постає перед претендентами під час працевлаштування. Зазвичай про існування на підприємстві ненормованого робочого часу попереджають ще на стадії співбесіди.

Ст. 43 Конституції України гарантує право людини заробляти на життя тією працею, яку вона сама обирає і на яку погоджується, і забороняє використовувати примусову працю. Ми розглянемо питання визначення чинним законодавством поняття ненормованого робочого часу. А також особливості трудових відносин із персоналом, який працює в умовах ненормованого робочого часу, зокрема ненормованого робочого дня.

Види тривалості робочого часу

Поняття робочого часу на побутовому рівні зрозуміло кожному — це час, протягом якого потрібно виконувати роботу, згідно з трудовим договором та чинним законодавством. Щоб уникнути дискримінації працівників і працедавців чинне законодавство пропонує різні режими робочого часу. Річ іде про нормований і ненормований робочий день.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, це визначено ч. 1 ст. 50 Кодексу законів про працю України (надалі — КЗпП) № 322-VIII від 10.12.1971 р. Будь-якими підзаконними актами, колективними або трудовими договорами не можна встановлювати більшу тривалість робочого тижня. Законодавство дозволяє лише скорочення тривалості робочого тижня, ба більше, для деяких категорій працівників воно є обов'язковим. У трудовому або колективному договорі можна встановлювати меншу тривалість робочого тижня (звичайно, за згодою сторін).

Встановлення 40-годинного нормативу стосується лише нормованого робочого дня (але не всі згодні, що він не поширюється на тих, хто працює в умовах ненормованого робочого дня).

І хоча КЗпП не містить поняття ненормованого робочого часу, з аналізу інших нормативних актів випливає, що ненормований робочий час, поряд з нормованим, є одним з видів режиму робочого часу.

Щодо законодавчого визначення ненормованого робочого часу, а саме ненормованого робочого дня, то воно міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем ​​щорічної додаткової відпустки через особливий характер праці, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 7 (надалі — Наказ № 7) від 10.10.1997 р.

Цей документ не зареєстрований у Міністерстві юстиції, хоча, відповідно до Указу Президента № 493/92 від 03.10.1992 р., нормативно-правові акти, що видаються міністерствами і зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації і набувають чинності через 10 днів після їхньої реєстрації.

Згідно з Наказом № 7, ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу.

Ненормований робочий час і понаднормові роботи

Щодо ненормованого робочого часу і понаднормових робіт, то, згідно з ч. 1 ст. 62 КЗпП, наднормовими вважаються роботи, довші за встановлену тривалість робочого дня. Чинне законодавство містить обмеження щодо застосування понаднормових робіт, а саме: вони не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Якщо працівник виконує роботу в понаднормовий час, тоді він отримує додаткові переваги. Згідно зі ст. 106 КЗпП, за всі відпрацьовані понаднормові години оплата здійснюється у такий спосіб:

  • за погодинною системою оплати праці робота в понаднормовий час оплачується в подвійному розмірі погодинної ставки;
  • за відрядною системою оплати праці за всі відпрацьовані понаднормові години надається додаткова оплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.

У Наказі № 7 наголошується, що у разі необхідності за ненормованого робочого дня працівник виконує роботу більшу за нормальну тривалість робочого часу. Хоча ця робота не вважається понаднормовою. Мінпраці використовує уточнення «у разі необхідності». І це правильно, адже обсяг праці за ненормованого робочого дня визначається не лише тривалістю робочого часу, але й низкою обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Тож за ненормованого робочого дня кількість відпрацьованих годин, більших за нормальну тривалість робочого дня, протягом двох днів поспіль і за рік не обмежується. До того ж, ці години не оплачуються.

Обмеження застосування ненормованого робочого часу

Відповідно до Наказу № 7, на працівників з ненормованим робочим днем ​​поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. Тому власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють у такому режимі, до роботи, більшу за встановлену тривалість робочого часу.

Здається, Мінпраці бажало наголосити, що робота понад встановлену тривалість робочого дня не повинна ставати правилом, а бути винятком. Отже, слова працедавця про те, що через ненормований робочий день тривалість робочого дня у працівника повинна становити 10 годин, не ґрунтуються на чинному законодавстві. За постійну примусову працю понад встановлену нормальну тривалість робочого дня, згідно зі ст. 172 Кримінального кодексу № 2341-III від 05.04.2001 р., винна особа (зазвичай керівник підприємства) несе кримінальну відповідальність. Однак через складність доведення ця можливість існує теоретично, ніж практично.

Особи, до яких може застосовуватися ненормований робочий час (день)

Відповідно до Наказу № 7, список професій і посад, до яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором. Враховуючи, що колективний договір узгоджується з трудовим колективом, існує можливість працівників впливати на те, чи буде посада або професія вважатися «ненормованою».

Мінпраці дає орієнтовний перелік працівників, які можуть працювати в умовах ненормованого робочого дня. Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватися до керівників, фахівців і робітників, а саме:

  • осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
  • осіб, робочий час яких за характером праці поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
  • осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з відповідними галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем.

Отже, перед застосуванням ненормованого робочого часу необхідно внести професію (посаду) до переліку, який подається в колективному договорі.

Працівник з неповним робочим днем не може працювати в режимі ненормованого робочого дня. Тому, наприклад, не можна застосовувати режим ненормованого робочого дня до сумісників, які працюють з неповним робочим днем. Однак, якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися.

Компенсація за роботу в режимі ненормованого робочого дня

Згідно зі ст. 8 Закону «Про відпустки» № 504/96-ВР від 15.11.1996 р., щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці надається, зокрема, працівникам з ненормованим робочим днем ​​тривалістю до семи календарних днів згідно зі списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до Закону «Про колективні договори і угоди» № 3356-XII від 01.07.1993 р., передбачена відповідальність у розмірі до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто до 170 грн) для осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи, профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і ухиляються від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, або навмисно порушили термін, визначений ч. 3 ст. 10 цього Закону, або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами терміни. Вони також притягуватимуться до дисциплінарних покарань, аж до звільнення з посади.

Незрозумілим залишається питання, що робити, коли колективним або трудовим договором взагалі не передбачено надання додаткової відпустки. Трудовий договір дуже часто укладається в усній формі, і це питання може навіть не порушуватися. Що стосується колективного договору, то в більшості компаній такий договір взагалі відсутній. Тож на практиці цей вид відпустки часто є декларативним.

У колективному або трудовому договорі працедавець може встановити інші додаткові гарантії для працівників з ненормованим робочим днем.

Отже, ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається понаднормовою). Тоді міра праці визначається не лише тривалістю робочого часу, але й низкою обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

Як компенсації за виконаний обсяг робіт, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до семи календарних днів. Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним або трудовим договором з кожному виду робіт, професії і посад.

Оскільки на працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу, власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють у режимі ненормованого робочого часу, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу.

Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року до N 25554/3, 25555/1 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці (додається).

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади довести ці Рекомендації до підприємств, організацій та установ.

Перший заступник Міністра

І.Сахань

Затверджено

наказом Мінпраці та соціальної

політики України

від 10.10.97 р. N 7

Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці

1. Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

2. Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.

Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватись.

3. Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до 7 календарних днів.

Конкретна тривалість додаткової відпустки встановлюється колективним договором по кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором.

4. На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв'язку з цим власник або уповноважений ним орган не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу.

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong

про затримання співробітниками УБОЗ УМВСУ в Закарпатській обл. начальника митного поста «Тиса» 26 червня 2012 року

admin, Вторник, июня 26, 2012 at 8:31Категория: Інше

26 червня 2012 року о 09.15 перед пунктом пропуску «Тиса» в 100 м. до тилового шлагбаума співробітниками УБОЗ УМВС України в Закарпатській області  затримано начальника митного поста «Тиса» Мельника Михайла Володимировича, який рухався до пункту пропуску на а/м «Тойота Ленд Крузер Прадо» р/н АІ 0110 СН. Доставлено до УМВСУ в Закарпатській обл... Обставини затримання з’ясовуються.

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong

Кто и как переправляет нелегалов

admin, Понедельник, июня 25, 2012 at 3:00Категория: Інше

В желающих подзаработать на организации канала нелегальной переправки людей через госграницу недостатка нет, а особенно среди тех, кто хорошо знаком с пограничной местностью Закарпатья. О международных каналах, накатанных злоумышленниками путях и о том, как сотрудники СБУ в Закарпатской области борются с этим негативным явлением, рассказывают заместитель начальника главного отдела борьбы с коррупцией и организованной преступностью Сергей Ткаченко и заместитель начальника следственного отдела Вячеслав Динис.
Чаще всего в область нелегалы попадают из Москвы
— До 70 процентов нелегальных мигрантов попадаются в Украину через территорию Российской Федерации. В основном их маршрут из Афганистана пролегает через Таджикистан, Узбекистан, Казахстан, оттуда — в Россию, — объясняет Сергей Ткаченко. — Дальше нелегалы попадают в Украину (как правило, в столицу или Луганск, Харьков), а потом их тайно доставляют транзитом через Винницу и Львов в Закарпатье, откуда легче попасть в ЕС.
Однако нелегальный маршрут через Украину — альтернативный вариант. Поскольку, по словам С. Ткаченко, самый распространенный путь незаконной переправки выходцев из Афганистана в Европу — через Иран, Турцию в Грецию и другие европейские страны. По неофициальным данным, попасть, например, из Кабула в Вену через Украину стоит нелегалам от 12 до 20 тысяч долларов США.
— Это целая схема... Есть гарант, как правило, выходец из Афганистана, который на законных основаниях проживает в Киеве или Виннице. Он подыскивает тех, кто взялся бы незаконно переправлять людей за денежное вознаграждение, — объясняет Сергей Викторович. — После того, как его соотечественники сообщают, что их перевели через госграницу, гарант расплачивается с организаторами. Например, наши, закарпатские, организаторы канала незаконной переправки лиц с каждого нелегального мигранта получают приблизительно от 2,5 до 3,5 тысячи долларов США. То есть перспектива получить, скажем, 25 тысяч долларов за 10 человек, побуждает местных жителей пограничных районов, хорошо знакомых с местностью, браться за криминал.
Для разоблачения и задержания организаторов и исполнителей сотрудники СБУ проводят целые спецоперации. Конечно, свои методы выявления злоумышленников они не детализируют. Случается, ловкачи долгое время скрываются от органов следствия. Однако все равно рано или поздно их разоблачают, и они отвечают за содеянное перед законом.
«Сусанин» деньги за переправку взял, но до конца дело не довел
Заместитель начальника следственного отдела регионального органа госбезопасности Вячеслав Динис вспоминает резонансный случай, произошедший в 2007 году. Бывший пограничник взялся переправить через украинско-словацкую государственную границу чеченскую семью — мать и 4 ее маленьких детей. Этот «Сусанин» деньги за переправку взял, но до конца дело не довел. По словам женщины, подельщики организатора бросили ее на произвол судьбы в незнакомой местности, показали в сторону леса и заверили, что за ним — Словакия. Камиса Джамалдинова с детьми блуждала по незнакомой местности несколько суток. От переохлаждения погибли ее три дочери. Камисе удалось спасти от смерти только двухлетнего сына, которого согревала теплом своего тела. Она смогла дойти до... Польши. Там полуживых женщину и ребенка поместили в одно из польских лечебных учреждений, где она и ее малыш приходили в себя после пережитого. Женщина получила статус беженца.
Следователи регионального органа, выезжавшие для сбора доказательства для возбуждения уголовного дела в отношении организаторов незаконной переправки чеченки, отмечают, что чрезвычайно психологически сложно говорить с матерью, на руках которой погибли дети... Как оказалось, Камиса везла на лечение дочерей, которым на ее родине врачи не могли помочь. Поскольку легально попасть в Европу не могла, решилась на отчаянный шаг. История чеченки не оставила равнодушных. О цинизме переправщиков и трагедии женщины писали отечественные и зарубежные средства массовой информации. В прошлом году сотрудники СБУ в Закарпатской области разыскали в Киеве организатора этой переправки, который четыре года скрывался от следствия. Сейчас резонансное дело 5-летней давности рассматривает суд. Его решение общественность будет знать.
Согласно статистике, поток нелегальных мигрантов сократился. Если в 2008 году в области выявили 3 тысячи нелегалов, в 2009 — 1600, то уже в 2010 — всего 570, а в прошлом году — 517. Однако работы сотрудникам СБУ, бесспорно, хватает. Только за 2011 год за организацию незаконной переправки людей через государственную границу Украины следователи регионального органа возбудили 16 уголовных дел. За это преступление к разным срокам заключения приговорены 34 человека. С начала 2012 года перекрыты два международных канала нелегальной миграции. Следователи УСБУ возбудили 4 уголовных дела. В этом году также вступили в силу приговоры судов. В частности, двум жителям Перечинского района назначено наказание в виде 7 лет лишения свободы.
Людмила МАЗУР

Google Bookmarks Digg Reddit del.icio.us Ma.gnolia Technorati Slashdot Yahoo My Web News2.ru БобрДобр.ru RUmarkz Ваау! Memori.ru rucity.com МоёМесто.ru Mister Wong